Старкрафт 2

Еді розплющив очі. Далеко в небі виднівся транспорт. "Прибудь він на півгодини раніше, я так би нічого і не дізнався. Виявляється, іноді час грає і позитивну роль..." Транспорт поволі наближався. Блек зістрибнув на землю і попрямував до безногого голіафа, пускову установку якого сьогодні вранці лагодила техніка. Башта голіафа слухняно розвернулася на платформі.
Транспорт почав опускатися. Реактивні струмені двигунів плавили пісок, залишаючи на нім випалені круги. "Яке варварство". На землю зістрибнув перший морпех. Злегка прицілившись, лейтенант натиснув на "Пуск". З такої відстані дві ракети рознесли корабель в клапті. Солдат, скрикнувши, сховався за будівлею цеху. Еді вийшов з укриття і підібрав гвинтівку.
Морпех, висовуючись із-за рогу, почав стріляти. Але ким він був! Його закутувала чорна тінь ненависті і страху, в очах були лише тупа злість і відчай... Блек здивовано подивився на нього. "Навіщо тобі це? Навіщо хочеш мене убити? Навіщо боїшся смерті, катуєш себе? Як це дурно". Куля обпалила щоку. Еді прицілився. "Я допоможу тобі. Спи спокійно, брат". Піхотинець впав як мертвий.

- Хороший постріл - Чи констатував.

Пустинний вітер поволі заносив піском багровий від крові скафандр. Дрібні піщинки лягали рівно і безшумно. Десь позаду лопнув газовий балон.

- Які все-таки жалюгідні створення - співчутливо вимовив Еді.

І сорок мільярдів лінгов по той бік галактики, напевно, погодилися з цим.

Pages: 1 2 3 4 5 6