Старкрафт 2

Мільйони зірок. Це так мало. Ми стерли відстані між ними. Перетворивши нескінченність на путівець, забули що за все доводиться платити.

Вітер. На цій планеті був тільки жахливий вітер. І веспеновий газ, зрозуміло, інакше, що б ми тут робили вісім місяців? Командуванню не до нас - у них на передовій турботи вистачає. Зерги ще в цей сектор не добралися, і, швидше за все і не доберуться. А якщо і дотягнуть свої щупальця і сюди, то також бадьоро і тягне.
Спробуй що-небудь заперечити, коли найвагомішим доводом є наявність на орбіті бойового крейсера за підтримки ланки «Валькирій» і налагоджена система ППО на землі.

Контингент божеволів від нудьги і неробства. Цілими днями нишпорили по території бази, пили те, що вдалося знайти, чіплялися до дівчати-медика, ганяли новобранців. Деякі клінічні ідіоти писали рапорти, з проханнями перевести їх на фронт. Переводили, звичайно, там люди завжди потрібні.

Ну звичайно бувало, що систему відвідували розвідники Зергов або Спостерігачі Протоссов. Ненадовго. Один раз Протосси десант самовбивць навіть скинули.

Скоро капітана дадуть, а на мені ні подряпини. Добре. Там дивишся, і війна кінчиться. Не служба - казка. Ось тільки вітер. Дикої руйнуючої сили. Вітряні бурі накривають з чіткою періодичністю раз в два-три тижні. Така меланхолія накриває. Буває, так все спротивиться, що хоч сам на фронт біжи в перших рядах. Тоді виручають зведення з фронту в голографічному проекторі.
Надивишся, і будь-яку нудьгу як рукою зніме.

Повезло, напевно... просто повезло.

3/11/2006

Pages: 1 2 3